Чукрен



Категории Остап Вишня ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Сива-сивезна старовина... Отодi ж таки, як жила-була на свiтi Атлантiда, гонiв iз сотню за Атлантiдою, трiшки вбiк, праворуч, була друга казкова краïна, що мала чудернацьку трохи назву Чукрен.. 3валась так та казкова кpaïнa через те, що ïï населення, люд, тобто, ïï Божий, завжди чухався. Дитинча маленьке, як тiльки починало було спинатися на ноги i коли його чи запитають про що-небудь, чи загадають що зробити, зразу воно лiзе до потилицi й починає чухатись. I так ото чухається все своє життя, аж поки дуба врiже... Через те й краïна та звалася Чукрен... Власне кажучи, перша ïï назва була не Чукрен, а Чухрен, але згодом хи перейшло в ки, а правописна комiсiя той перехiд хи на ки затвердила. Так назавжди й залишилася назва тоï краïни Чукрен. Жили там люди — чухраïнцi. Усе було вони чухаються та спiвають. До спiвiв були вони великi мастаки. Спiвають було цiлими столiттями.Спочатку в них пiснi були дуже короткi, мелодiйнi i з глибоким змiстом, а потiм, як уже було заведено Всечухраïнський день музики, почали спiвати Корита : Ой, корито, корито, Повне води налито. Там дiвчонки руки мили, А мальчики воду пили. Не хочу я чаю пить, Не хочу заваривать, Не хочу тiбе любить 3 тобой разгаварювать. Спiвали вони так, що сусiди ïхнi, атлантiдяни отi самi, аж вiкна було зачиняють: - Спiвають чухраïнцi! От народ? А коли ж вони вже за iндустрiалiзацiю вiзьмуться? А тi спiвають, а тi спiвають... Перестануть, почухаються та знову: Ти скажи мнє пачему, По какому случаю, Одного тiбє люблю, А десяток мучаю. Отак i жила та казкова краïна Чукрен. I якось вийшло так, що мала вона святкувати якесь дуже велике ювiлейне свято. Чи то десятирiччя якоïсь подiï, чи то ювiлей якогось громадського дуже важливого чинника одне слово, дуже велике мало вiдбутися свято. Вирiшили святкувати. От надiходить уже й свято, а чухраïнцi чухаються собi помаленьку. Сусiди з боку нагадують: - Не проҐавте, хлопцi! А чухраiнцi ïм: - Нiчого! Встигнемо з козами на торг. Та й дочухалися до того, що перед самiсiньким святом тик-мик, а святкувати нема з чим. Не пiдготувалися як слiд... Що маєш робити? Так вони що втнули? Хитрий народ був. Рiк у ïх мав 365 день, так вони взяли й ухвалили: Через те, мовляв, що рiк для нас дуже короткий, ухвалюємо, що з цього числа рiк у нас має бути на тисячу днiв. Щоб не дуже, значить, поспiшати. 3радiли всi дуже... А заслужена ïхня артистка вийшла на сцену в народнiм театрi й проспiвала художньо: Вiють вiтри, Вiють буйнi, Аж-аж-аж дерева гнуться. На тiм, поки що, i кiнчився народний здвиг з цього приводу. ______________________ Отака була колись казкова краïна Чукрен
Чукрен